Аналіз актуального стану та пропозиції щодо покращення умов для підприємництва в Україні

ГО «Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» в рамках проєкту Future of Work та координації діяльності робочої групи щодо створення сприятливих умов для підприємництва на заході України з метою підтримки людей при започаткуванні власної справи, спільно з залученими експертками Аллою Зінченко та Ліліаною Філіпчук, провели дослідження аналізу актуального стану та розробили пропозиції щодо створення сприятливих умов для підприємництва в Україні станом на серпень 2022 року. Робоча група координувалася експертною платформою Career Hub.

Дослідження включає в себе загальну інформацію та статистику щодо стану українського бізнесу після початку повномасштабної війни, дані про зміни, які відбулися в законодавстві з початку війни та впливають на ведення бізнесу в Україні, опис практичних кейсів та програми підтримки українських підприємців в умовах війни, аналіз проблем та потреб українців, які започаткували власну справу в Україні з початку війни, у підсумку зазначені висновки та рекомендації.

Завантажити та ознайомитися з дослідженням можна тут.

Загальна інформація та статистика щодо стану та потреб українського бізнесу після початку повномасштабної війни.

Повномасштабне військове вторгнення російської федерації у лютому 2022 року нанесла значні втрати українській економіки. За даними Київської школи економіки, станом на 1 серпня 2022 року обсяг прямих збитків економіки України від пошкодження та руйнування житлових і нежитлових будівель та інфраструктури (у грошовому еквіваленті) становить $108.3 млрд. А непрямі втрати   попередньо оцінюються у $128.8 млрд.

Війна вплинула і на можливість бізнесу повноцінно функціонувати. За результатами опитувань власників та СЕО підприємств 46,8% підприємств повністю або майже повністю припинили роботу з 24.02.2022 року. Тільки 12,4% не змінили або збільшили обсяги робіт у порівнянні з довоєнним часом. За узагальненою самооцінкою власників та СЕО, загальні втрати МСП за період війни сягнули $85 млрд. (не враховуючи недоотриманих прибутків). 

19% підприємств змушені здійснити релокацію, більшість з них зі Сходу України (41% підприємств Сходу вже релокували свої виробничі потужності та персонал чи здійснять це найближчим часом), за даними дослідження стану та потреб бізнесу в умовах війни.

Скорочення обсягів роботи привели і до скорочення працівників на підприємствах МСБ. За результатами досліджень  20% персоналу були відправлені у відпустку, 27% працює на умовах скорочення зарплати і 20% було скорочено (понад 1 млн. осіб).

Дослідження фіксують і міграційні настрої підприємців, передусім ІТ галузі. Так, згідно з дослідженням IT Research Resilience навіть за умови євроінтеграції та лібералізації економіки України, 12% ІТ-спеціалістів намагатимуться виїхати за кордон (в дослідженні брали участь спеціалісти Західного регіону України). А за результатами дослідження Gradus у липні 2022 року 32% респондентів перемістили або переміщують свій бізнес. Переважна більшість (72%) перемістила бізнес в межах України, 11% – за кордон,17% – і в межах України і за кордон.  Найпоширеніші причини переміщення бізнесу – це намагання зберегти бізнес (38%), наявність замовлень / клієнтів на нових ринках (30%) та вирішення логістичних проблем (28%). Головними критерії вибору країни для переміщення бізнесу стали попит на продукти / послуги бізнесу (36%), розвиненість інфраструктури (29%), незначна частка законодавчих бар’єрів для початку бізнесу (29%). Велику роль відіграє і впевненість переважної більшості (83%) респондентів в тому, що український бізнес спроможний бути конкурентним та успішним на європейських ринках. 

Дослідження виявили і  основні потреби бізнесу.  Загальні потреби підприємств МСБ  у фінансуванні становить $ 73,9 млрд. і 41% підприємств вважають пріоритетом пошук фінансування. Для релокованих підприємств основні потреби полягають у пошуку виробничих та складських приміщень, пошуку житла для співробітників  та фінансової підтримки для покриття оборотних коштів та закупівлі обладнання. Більшість опитаних представників ОВА та громад зазначають, що знають про релоковані підприємства у своїй області і місцева влада долучається до допомоги у пошуку приміщень і житла. Програми наданням безповоротної фінансової підтримки наразі запровадили лише Львівська та Рівненська області. Серед територіальних громад про надання безповоротної фінансової допомоги зазначили тільки Павлоградська міська рада Дніпропетровської області та Крупецька сільська територіальна громада Хмельницької області. В цілому, опитування виявило низький рівень взаємодії бізнесу з ОВА та громадами. 80,1% бізнесу не взаємодіють з ОВА та громадами, 96,1% не знають чи не долучені до програм ОВА  і громад підтримки бізнесу. Дослідження фіксують також і низький рівень користування представниками МСБ державними та міжнародними програмами підтримки бізнесу під час війни. За результатами травневого опитування Європейської Бізнес Асоціації представників МСБ, учасників проєкту Unlimit Ukraine 72% не користувались ні державними, ні міжнародними програмами для підтримки свого бізнесу. 15% скористались опцією сплати єдиного 2% податку, 6% – іншими податковими пільгами, 2% – компенсацією за працевлаштування ВПО.

Незважаючи на всі труднощі, за даними дослідження 93,4% бізнесу залучені до допомоги країні під час війни, близько 70% – безпосередньо у волонтерську діяльність. Кожен п’ятий (а на Заході України – кожен третій) бізнес переконаний, що саме розвиток бізнесу, створення нових робочих місць, своєчасна та повна сплата податків – важливий внесок в перемогу України у війні з російською федерацією.

Згідно даних порталу Дія.Бізнес, третина бізнесу (33,4%) вже адаптувалась до умов військового часу і прийняла нову стратегію дій, половина (50,5%) знаходиться в процесі інтуїтивного управління та роздумує про стратегію, 11,1% не бачать сенсу  в умовах війни розробляти стратегії.  Слід підкреслити, що за результатами досліджень відбувається і зміна бізнес-стратегій серед МСБ – 43% планують розвиток експорту. За регіональним розподілом орієнтовані на експорт 48,2% бізнесу Заходу, 47,8% Півночі, 33% Центру, 36,2% Сходу та 30% Півдня. 

За даними досліджень, з квітня 2022 року розпочався етап відновлення бізнесу. Темп реєстрації нового бізнесу наприкінці липня становив 63% аналогічного періоду 2021 року та 85%  періоду 2020 року.  Всього за час війни (1.03-31.07.2022 р.) було зареєстровано 80 121 суб’єктів господарської діяльності. Найбільша частка їх розміщується у м. Київ, у Дніпропетровській та Львівській областях. 85% зареєстрованих за весь період війни – це ФОПи.  Поширеність цієї форми бізнесу пояснюється тим, що ФОПу не потрібні   статут, статутний фонд, печатка. Відіграло роль і спрощення реєстрації ФОПів та надання їм податкових пільг. За сферою діяльності найбільше ФОПів було зареєстровано у сфері комп’ютерного програмування; роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; вантажних автомобільних перевезень; діяльність ресторанів та надання послуг мобільного харчування.  

Наявність ресурсів, передусім, фінансових, залишаються основною потребою бізнесу. На думку власників та СЕО бізнесу, основними перешкодами в розвитку бізнесу є:

  • відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів на внутрішньому ринку – 62%;
  • не прогнозованість розвитку ситуації в Україні та на внутрішньому ринку – 48%;
  • відсутність достатнього капіталу – 43%;
  • непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу – 29%;
  • недоступність кредитних коштів, у тому числі – програми 5-7-9, кредитів під 0% тощо – 28%;
  • зруйнованість ланцюгів постачання – 26%;
  • неефективна, довга і дорога логістика –  23%.

Дослідження UNITY «Експрес оцінка поточних шляхів молодіжного підприємництва» (04-05.2022р.) виявило головні проблеми молодих підприємців, які суттєво не відрізняються від проблем всіх підприємців в країні. Серед них:

  • зменшення попиту на товари і послуги;
  • зруйновані ланцюги постачання;
  • зростання вартості матеріалів і послуг;
  • зростання ціни на обладнання та обмежена пропозиція;
  • погіршенні витрати;
  • втрата працівників;
  • втрата клієнтів і ринків збуту;
  • втрачені або пошкоджені активи;
  • вичерпані оборотні кошти та заощадження;
  • обмежений доступ до фінансів.

Опитування Європейської Бізнес Асоціація також свідчить про те, що оцінка підприємцями власної фінансової стійкості погіршується. 34% повідомляють, що їх фінансових резервів вистачить на кілька місяців (у квітні 2022 р.  – 40%).  12% мають резервів на один місяць, а інші 12% – на пів року. Тільки 5% мають достатньо фінансових резервів на рік і більше. Про відсутність фінансових резервів зазначили 29% компаній. 

Серед ключових рішень бізнесу на 2022-2023 рік, власники та СЕО зазначили наступні:

  • пошук нових клієнтів / каналів продажів – 68%;
  • скорочення витрат – 52%;
  • пошук фінансування – 41%;
  • запуск нових напрямів бізнесу – 35%;
  • антикризове управління – 33%;
  • пошук партнерів на зовнішніх ринках – 32%;
  • розвиток експорту – 30%;
  • отримання заборгованості з клієнтів – 21%;
  • скорочення персоналу – 20%.

Про скорочення персоналу говорять і представники МСБ, які були опитані Європейською Бізнес Асоціацією. 39% опитаних зазначили, що вони будуть вимушені скорочувати працівників, 22% зазначили, що вони будуть зменшувати зарплату.

Зміни, які відбулися в законодавстві з початку війни та впливають на ведення бізнесу в Україні

Для підтримки економіки та ведення бізнесу  в умовах війни уряд України прийняв низку змін і доповнень до законодавства, що регламентують трудові відносини, ведення бізнесу, податкову політику державу тощо. 

Податкові зміни

Були введені нові підстави для перебування на єдиному податку та нові ставки податків. З 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно правової форми. До них не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості найнятих осіб. Платникам єдиного податку третьої групи встановлена відсоткова ставка єдиного податку у розмірі 2% доходу. Застосування ставки податку у розмірі 2% доходу передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

ФОП – платники єдиного податку І та ІІ групи мають право не сплачувати єдиний податок. ФОП І-ІІ групи повністю також звільняються від ЄСВ. ФОП III групи звільняються від сплати ЄСВ за найманих працівників, яких призвали до лав ЗСУ, інших захисних формувань, (в  т.ч. і теробороні).

Введено також мораторій на проведення перевірок, крім камеральних перевірок декларацій при бюджетному відшкодуванні ПДВ, фактичних перевірок. Всі розпочаті перевірки призупинено. Відмінені штрафи за несвоєчасну сплату податків та подання податкової звітності в період воєнного стану.

Компенсація за працевлаштування ВПО

Роботодавцю компенсують витрати на оплату праці у розмірі 6 500 грн. щомісячно за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні та 30 діб після його завершення за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Програма з релокації українських виробництв 

Програма здійснюється із середини березня 2022 року Міністерством економіки України і розрахована на підприємства, які знаходяться у зоні активних бойових дій або території, же є загроза введення активних бойових дій. Пріоритет мають стратегічні підприємства та підприємства, які виробляють товари першої необхідності. Релокація здійснюється у безпечні регіони України. Переміщення підприємств відбувається безкоштовно силами АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрпошта». Підприємства, які мають змогу самотужки перевезти своє обладнання, отримають допомогу з логістичних питань.

Релоковане підприємство отримає пакет державної підтримки, що включає в себе:

  • підбір місця розташування підприємства;
  • допомога з перевезенням;
  • допомога у розселенні працівників, які переїхали з підприємством та пошуку нових співробітників;
  • підтримка у відновленні логістики, закупівлі сировини та пошуку ринків збуту.

Для цифровізації процесу релокації ДП “Прозорро.Продажі” за ініціативи Мінекономіки, за підтримки Мінцифри й національного проєкту Дія.Бізнес запустили платформу цифрової взаємодії для допомоги в релокації. ДП “Прозорро.Продажі” спільно з E-Tender та eDocs розробило ІТ-систему, яка дозволяє подавати бізнесу заявку та отримати допомогу в переміщенні свого обладнання на безпечні території України. Користування платформою для усіх користувачів безкоштовне.  

Практичні кейси та програми підтримки підприємців в умовах війни

Значну роль у підтримці підприємців в умовах війни надають державні органи. Уряд затвердив низку програм фінансової підтримки бізнесу. Серед них:

  • єРобота – урядова грантова програма підтримки бізнесу

Наприкінці червня Уряд розпочав грантову програму для започаткування бізнесу, розвитку підприємництва та навчання. В рамках цієї програми можна отримати гранти:

  • для створення або розвиток власного бізнесу (до 250 тис. грн.); 
  • для створення або розвитку переробного підприємства (до 8 млн грн.). Для першої тисячі заявників надається 70% від вартості проекту, для наступних підприємств, які подали заявки надається 50% вартості проекту;
  • на розвиток власного садівництва, ягідництва та виноградарства ( до 400 тис. грн. за гектар);.
  • для розвитку тепличного господарства (до 7 млн. грн за 2 гектари). Для першої тисячі заявок надається  70% від вартості проекту, для всіх наступних заявок – 50%;
  •  грант або конвертована позика на створення чи розвиток стартапу (від 750 тис. грн. до 8 млн.грн.).

Для участі у програмі підприємці (діючі та ті, хто хоче ним стати)  мають підготувати бізнес-план або типовий проєкт та разом із заявкою подати через портал Дія або сайт Фонду розвитку інновацій (для грантів на розвиток стартапів). Банки  здійснюють оцінювання бізнес-плану та\або типового проєкту. Рішення про надання гранту приймається Державною службою зайнятості (у випадку створення або розвитку підприємства), Мінекономіки (для створення переробних підприємств), Мінагрополітики (при створенні тепличного господарства та розвитку власного садівництва, ягідництва та виноградарства) та конкурсною комісією (у випадку створення стартапів). 

Кошти грантів можна витратити на купівлю нового обладнання, матеріалів та інструментів. Гранти передбачають співфінансування з боку власника бізнесу. Обов’язковими умовами є сплата податків та зборів, створення визначеної кількості робочих місць (відповідно до кожного виду гранту). 

  • Кредитування під 0% в рамках програми «5-7-9»

В середині березня 2022 року, програма кредитування «5-7-9%» була розширена. Підприємці в умовах воєнного часу і місяць після завершення війни можуть взяти кредити до 60 млн. грн. під 0%, далі – 5%. На реалізацію інвестиційного проекту та на рефінансування заборгованості кредит надається щонайбільше на 5 років. Для фінансування оборотного капіталу – на 3 роки. Кредит зможе отримати будь-яка українська компанія (де кінцевими бенефіціарами з часткою понад 50% є українці).

  • Фінансова підтримка ветеранського бізнесу

Український ветеранський фонд запустив проєкт з мікрофінансування бізнесу. Ветерани та члени їхніх сімей, які стали після 24.02.2022 року внутрішньо переміщеними особами (ВПО) і мають підтвердження цього статусу, зможуть отримати грошове відшкодування до 20 000 гривень на купівлю товарів, необхідних для ведення власної справи.

Інформаційну підтримку урядові органи надають а рамках найбільш відомого проєкту з розвитку підприємництва та експорту Дія.Бізнес. Він реалізується Міністерством цифрової трансформації України спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту. Проєкт складається з онлайн платформи та мережі центрів підтримки підприємців. Інформаційний розділ порталу «Підтримка бізнесу в умовах війни» містить інформацію про державні програми бізнесу в умовах військового часу, інформацію про різноманітні ініціативи підтримки бізнесу. 

Спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту була створена платформа з актуальною інформацією для українських експортерів, які готові постачати свою продукцію за кордон в умовах війни. Платформа містить інформацію про Каталог українських експортерів (е-каталог, безкоштовний онлайн-сервіс, де розміщуються інформація про українських виробників товарів і послуг, готових здійснювати експорт в умовах війни. Каталог  створений для налагодження прямих бізнес-контактів між іноземними та українськими компаніями);  платформу  «Biz For Ukraine» для українських компаній, які мають можливість дистанційно надавати сервісні послуги для іноземних компаній (каталог компаній зі сфери IT, креативної індустрії, інжиніринга, консалтинга); The Supply Chain Resilience (SCR) platform (платформи, яка була створена  з метою допомоги українським компаніям у пошуку міжнародних партнерів, захисті міжнародних ланцюгів постачання (збереженні, реструктуризації або заміні існуючих). Платформа створена за ініціативи Європейської мережі підприємств (Enterprise Europe Network) у співпраці з European Cluster Collaboration Platform та за підтримки European Commission and EISMEA);  Ukrainian Food Platform (інтернет-сервіс, що орієнтований на продаж готового продовольства на іноземні ринки); Do Business With Ukrainians (платформа, ініціаторами якої стали випускники бізнес-школи УКУ (LvBS), з просування українського малого та середнього бізнесу за кордоном. Ініціатива допомагає шукати та пропонувати міжнародним компаніям співпрацю з верифікованими компаніями з України та допомагає українським підприємцям успішно виконувати міжнародні контракти (освітня, менторська підтримка).

Міністерство закордонних справ України ще 2021 року запустило нову цифрову платформу #Nazovni, яка покликана спростити для українських компаній пошук інформації про можливості для експорту продукції. Її робота активізувалась весною 2022 року. Підприємцям, які планують експортувати продукцію та послуги,  потрібно зареєструватися на платформі та створити заявку. Представники Посольств України за кордоном проаналізують її та  наддадуть персоналізовані рекомендації для спрощення виходу на експорт. Підприємці можуть отримати прямі контакти потенційних партнерів, список виставок та форумів та доступ до додаткових інформаційних матеріалів про іноземні ринки.

Значну грантову підтримку українським підприємцям надають міжнародні програми. Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» підтримує стартапи й малі та середні підприємства (МСП) з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України та на міжнародних ринках. Після повномасштабного вторгнення Росії в лютому, Програма зосередила свої зусилля на збереженні економічної стійкості України та відновленні української економіки, що постраждала від російської агресії. 

В рамках програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» надаються гранти на реалізацію діяльності з підтримки безперервності та відновлення бізнесу. Діяльність компаній може бути зосереджена на вирішення таких потреб: покращення бізнес-процесів і моделей; розбудова організаційного потенціалу; розвиток виробництва; продажі, а також цифрові та торгові можливості. Ці потреби можуть включати: інформаційно-технологічні (ІТ) рішення; розробку продукту та інновації; інструменти та стратегії; створення або відновлення ланцюгів поставок; посилення підготовки персоналу та забезпечення персоналом; покращення онлайн-маркетингу та просування на внутрішньому та зовнішньому ринках; підвищення конкурентоспроможності бізнесу; покращення доступу до фінансування для МСП, а також подібну діяльність, що пов’язана з підтримкою безперервності та відновлення бізнесу. В межах цієї грантової програми буде надано 50 грантів для українських МСП на загальну суму 36 мільйонів гривень протягом 07.2022 – 07.2023 рр.

Гранти надаються і в рамках проєктів, що реалізуються за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України». Наприклад, в рамках проєкту «Підтримка бізнесу під час війни та в післявоєнний період», що реалізується Українським центром сприяння інвестиціям та торгівлі за фінансову підтримку отримають 15 малих та середніх підприємств для створення, відновлення, масштабування або релокації бізнесу. Загальний фонд складає 1 503 750 грн. і буде розділена між учасницями, щоб максимально задовольнити потреби їхнього бізнесу.

Мікрогранти в розмірі по 125 тис. грн (4000 євро) передбачені і в рамках програми «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП» (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH). Гранти надаються з 13.05.2022 р. через портал «Дія». Пріоритет надають компаніям, які виробляють життєво необхідні товари та послуги для громадян України та ЗСУ. Цей механізм розроблено спільно з Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством економіки України, Офісом з розвитку підприємництва та експорту України й національним проєктом з розвитку підприємництва та експорту «Дія.Бізнес».

Програма розширення можливостей жіночого підприємництва  Естонської ради у справах біженців, Запорізького благодійного фонду «Єдність» за майбутнє» та Гараж48 проводиться для жінок, які втратили джерела доходів для забезпечення своєї родини через війну, яка триває в Україні. 100 нових бізнес-ідей та 60 існуючих бізнесів будуть відібрані до участі в навчальній програмі. Мінімум 31 жінка чи бізнес-команди, очолювані жінками, отримають підтримку еквівалентну сумі від 20 000 грн до 150 000 грн разом з наставницькою підтримкою протягом шести місяців. Програма впроваджуватиметься з липня 2022 року по квітень 2023 року. В рамках програми проводяться також відкриті воркшопи для підтримки подальшого розвитку бізнесу.

Ресурсний центр ГУРТ надає міні-гранти підприємцям, які забезпечують критичні потреби населення України та зайнятість ВПО. Загальний бюджет конкурсу міні-грантів – 310 тисяч доларів США.  Максимальний розмір гранту – 360 тисяч грн. Розмір кожного затвердженого гранту буде залежати від кількості ВПО, зайнятих у бізнесі протягом тривалості впровадження гранту. 

Крім фінансової підтримки реалізуються навчальні та менторські програми підтримки підприємців, надання у безкоштовне користування приміщень. Більшість програм міжнародно] підтримки підприємництва в умовах війни спрямовані на підтримку жінок-підприємниць. Наприклад, Київська школи економіки KSE Graduate Business School та мережа столичних бізнес-центрів Forum Group розпочинають у серпні 2022 року проєкт «РЕ:старт. Безпечний простір для вашого бізнесу». Проєкт спрямований  на підтримку малого та середнього українського бізнесу, що опинився на межі закриття через фізичне розміщення в окупованих/деокупованих/постраждалих внаслідок воєнних дій територіях. Для таких компаній Forum Group надасть офісні приміщення у Києві у безкоштовне користування на період у три місяці. Компанії зможуть претендувати на приміщення площею 20, 30 та 120 кв.м у одному із бізнес-центрів Києва.  KSE Graduate Business School надасть менторську підтримку, допоможе оцінити стан бізнесу та надасть поради щодо доцільності переміщення й адаптації бізнес-моделі до нових умов.

Навчальна програма «TERRA. Курс на сталий розвиток» (03-10.2022 р.). Програма реалізується в межах проєкту ПРООН «Побудова кращого майбутнього: відновлення ММСП України після COVID у напрямі посилення стійкості та сталого розвитку» Центром «Розвиток КСВ», ГО «Центр стратегій та комунікацій Синергія в дії» та Всеукраїнської ради жінок-фермерок. Програма спрямована на розвиток практичних антикризових управлінських навичок жінок, які мають досвід керівництва підприємствами малого та середнього бізнесу агропродовольчого сектору (сільського господарства, харчової промисловості, громадського  харчування), менторську та комплексну індивідуальну консалтингову підтримку для підготовки бізнес-проєктів та їх реалізації.

Також в рамках проекту «Підтримка бізнесу під час війни та в післявоєнний період», що реалізується Українським центром сприяння інвестиціям та торгівлі реалізується  програма релокації West Business Hub та серію семінарів «Платформа сталого розвитку бізнесу». Участь у програмі можуть взяти підприємці та власники сімейного бізнесу. Програма West Business Hub пропонує фінансову підтримку: оплата оренди площі в West Business Hub (м. Львів або м. Тернопіль) на термін до 6 місяців, організацію розміщення та облаштування робочого місця, виробництва чи офісу; консультації та менторську підтримку; можливість розвитку та масштабування бізнесу у співпраці з менеджером з розвитку бізнесу. Серія семінарів «Платформа життєстійкості бізнесу», яка розпочалась у серпні 2022 року – це онлайн- та офлайн- семінари для жінок-підприємниць, власниць сімейного бізнесу та жінок, що потребують розвитку своїх навичок, з питань виходу на міжнародні ринки, життєстійкості бізнесу, а також психологічної підтримки і вдосконалення вмінь першої медичної допомоги. Для учасників семінарів здійснюється групове менторство з питань правового ведення бізнесу для 50 підприємниць.

Аналіз проблем та потреб українців, які започаткували власну справу в Україні з початку війни

Крім загальних проблем розвитку бізнесу, важливо виокремити основні проблеми і потреби тих, які започаткували або планують започаткувати власну справу в Україні.  В межах проєкту Future of Work ГО “Центр “Розвиток КСВ” програми «Мріємо та діємо» у червні-липні 2022 року було проведено дослідження проблем і потреб українців в Україні, які планують започаткувати власну справу.  За результатами обговорення з експертами основних проблем і потреб, які були проведені в рамках дослідження були виявленні наступні основні проблеми: 

  • брак практичного досвіду і відсутність м’яких навичок (soft skills) і компетенцій для започаткування бізнесу через відсутність відкритої власної справи та навчання по відповідних програмах;
  • не знає, не розуміє реалій на Заході України і напрямки для започаткування власної справи через відсутність контактів в новому середовищі, нерозуміння ситуації на локальному ринку та нерозуміння того, хто й чим може допомогти;
  • страх перед невдачею або невпевненість в успіху бізнесу через незнання як започаткувати власну справу, куди звернутись за менторською і консультаційною підтримкою; 
  • відсутність знань щодо підготовки (написання) бізнес-планів через незнання методології формування подібних документів або незнання куди звернутись;
  • брак консультаційної та менторської підтримки щодо започаткування власної справи через відсутність діючої мережі менторів та поширення інформації про те, як можна отримати менторську підтримку; 
  • відсутність інформації про інституції сприяння розвитку/підтримки бізнесу на місцях через відсутність інформування про діючі інституції на регіональному рівні по існуючим каналам комунікації на рівні влади;
  • різкі зміни на ринку – складність оцінки потреб та реакції ринку через відсутність адекватної маркетингової інформації, відсутність страхування ризиків; 
  • невідомість майбутнього через незрозумілість, наскільки довго вони будуть на новому місці та/або як надовго затягнеться війна;
  • відсутність “моди” на підприємництво як альтернативного напрямку для самозайнятості через відсутність інформування про історії успіху та тренди в напрямку підприємництва.

Фіксується і потреба в самовираженні, самореалізації та покращенні матеріального стану через відсутність достатньої кількості робочих місць за обраною професією в місцях тимчасового нового проживання та через зменшення пропозицій вакансій на регіональному рівні та регіональну специфіку. 

Також експертами ще додатково зазначені наступні потреби: потреба в швидкому якісному менторстві, в спільноті однодумців, де можна отримати пораду, фінансової, фіскальної та організаційної підтримки на місцях.

Висновки та рекомендації

Війна призвела до величезних втрат в економіці країни. Майже 50% підприємств України не працюють, порушенні ланцюги постачання, більшість підприємств скоротили обсяги своєї діяльності, відбувається скорочення заробітних плат працівників та їх звільнення, бюджет країни не отримує податки. З метою підтримки бізнесу, Уряд запровадив значні зміни в регуляторній та податковій політиці, надає фінансову підтримку бізнесу, впроваджує програми релокації та підтримує його експортний потенціал. Міжнародні програми розвитку впроваджують чисельні навчальні програми підтримки підприємців та виділяють гранти на підприємницьку діяльність. На жаль, єдиної онлайн платформи  міжнародної підтримки бізнесу в Україні не існує. Натомість державний портал Дія.Бізнес,  який створений і функціонує  завдяки Міністерству цифрової трансформації України спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту, містить всю інформацію про державні програми підтримки бізнесу. Тільки 3,9% знають та  долучені до програм ОВА і громад підтримки бізнесу.

Адаптація до війни бізнесу України відбувається швидко – третина підприємств вже має антикризові стратегії, а майже половина  замислюється про це; збільшуються темпи реєстрації нових підприємств, відбувається швидкий перехід до впровадження експортних бізнес-стратегій (вже 43% МСБ планують розвиток експорту). Незважаючи на це, головними проблемами бізнесу в Україні залишаються:

  • доступність фінансів для відновлення і розвитку бізнесу. За результатами досліджень потреби лише МСБ оцінюються в $73 млрд. А частка МСБ, який знають або отримали підтримку від місцевих програм розвитку ОВА та/або громад незначний – 5,9%. 28% користувались державними та міжнародними програмами для підтримки свого бізнесу, з них 15% скористались опцією сплати єдиного 2% податку, 6% – іншими податковими пільгами, 2% – компенсацією за працевлаштування ВПО (за результатами травневого опитування Європейської Бізнес Асоціації представників МСБ, учасників проєкту Unlimit Ukraine). 

З метою збільшення частки МСБ, який користується державними та міжнародними програмами для підтримки свого бізнесу необхідно:

  1. створити єдину платформу, де розміщувалась би інформація про державні та міжнародні гранти або доповнити платформу Дія.Бізнес інформацією про міжнародні грантові програми. Розміщувати інформацію про таку платформу потрібно на веб-ресурсах  бізнес об’єднань (торгово-промислових палатах, бізнес-асоціацій), податкових інспекціях, ОВА, громад, профільних медіа тощо; державна система фінансової підтримки бізнесу (передусім кредитування за програмою 5-7-9%) в умовах обмежених ресурсів потребує виділення пріоритетних напрямків кредитування  в контексті майбутнього Плану відбудови країни.  
  2. зруйнованість ланцюгів постачання, а також довга й дорога логістика за результатами досліджень залишається для майже чверті підприємців основною проблемою. Налагодження нових ланцюгів постачання (особливо для релокованих підприємств) можливо за рахунок:
  • здійснення постійного моніторингу бізнес-активності в регіоні, проведення маркетингових досліджень регіонального ринку (галузева, географічна сегментація), консультаційна підтримка у побудові нових ланцюгів постачання та логістики. Це можуть робити на постійній основі як бізнес-асоціації, так і консультаційні агенції за підтримки міжнародних партнерів;
  • розміщення результатів маркетингових досліджень та моніторингу бізнес активності  на регіональних онлайн платформах, веб-ресурсах бізнес – асоціацій, центрів підтримки підприємництва, ОВА, громад тощо;
  • інформаційна та освітня підтримка в отриманні доступу до державних програм закупівель. Це допоможе збудувати нові ланцюги постачання, забезпечити вихід підприємств МСБ на нові ринки.

3. відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів на внутрішньому ринку. Наявність цієї проблеми вимагає від підприємств МСБ перегляду бізнес-стратегії і орієнтуватись на експорт продукції і послуг. В цьому напрямку існує достатня кількість державних та приватних ініціатив (див. п.3. цього дослідження). Багато країн світу і ЄС в умовах війни скасовують мита на українські товари, що допомагає українським компаніям посилити свої позиції на міжнародних ринках. Офіс з просування експорту України розмістив на порталі Дія.Бізнес велику кількість аналітичних матеріалів, гайдів тощо щодо експорту. Створена достатня кількість навчальних курсів щодо експорту. Проте, не вистачає індивідуальної менторської та консультаційної підтримки учасників цих навчальних курсів. Рекомендуємо, запровадити програми:

  • менторської та консультаційної підтримка слухачів навчальних курсів, передусім, курсів, які спрямовані на формування знань експортної діяльності; окремих категорій (ВПО, жінки, молодь), які відкривають власну справу.  

 Важливою складовою відновлення економічного розвитку повинно стати і сприяння створенню нових підприємств МСБ. Прагнення створити власне підприємство після війни  достатньо поширене серед українців. За результатами дослідження щодо соціально-економічних наслідків війни, відкрити власну справу планують 27% мешканців країни. Як вже зазначалось, уряд запланував для створення мікропідприємств надання гранту у розмірі 250 тис. грн. Планується виділити 20 тисяч грантів за рік. Взяти участь може громадянин України, який не працює на інших підприємствах та не веде інший бізнес.  Для отримання гранту заявник подає заявку та бізнес-план через портал Дія чи відділення “Ощадбанку”. Оцінюють заявку та бізнес-план фахівці Ощадбанку та Державного центру зайнятості. У випадку коли вони відповідають критеріям,  грантові кошти будуть перераховані на окремий рахунок. З цього рахунку можна буде придбати обладнання, сировину, матеріали, закупити інструменти, частково оплатити оренду. Додатково підприємці зможуть отримати кредит за програмою “5-7-9” у розмірі до 2,5 млн грн. Ці кошти можна буде спрямувати на будівництво чи реконструкцію приміщень, придбання додаткового обладнання та фінансування оборотного капіталу. Обмеженні можливості Уряду України у наданні грантів на відкриття власної справи актуалізують питання пріоритетності видачі таких кредитів. До критеріїв пріоритетності рекомендуємо додати наступні:

  • галузь економіки (КВЕД економічної діяльності). Безумовно, першочергову підтримку мають отримати підприємці, які планують відкрити власну справу в тих галузях економіки, які будуть  пріоритетними для розвитку країни в контексті майбутнього Плану відбудови країни. На думку експертів, сільське господарство та агробізнес є надзвичайно важливими та представляють сектори потенційного зростання з точки зору зайнятості та підприємництва через величезні втрати цього сектора в певних регіонах та через те, що 70% ВПО знайшли притулок у малих містах (35%), сільській місцевості (32%), і передмістя (7%). За даними Growford Institute після закінчення війни активно розвиватимуться і потребуватимуть кадрів будівництво, сільське господарство, виробництво продуктів харчування, гуртова та роздрібна торгівля, логістика, виробництво хімічної продукції, електричного устаткування, меблів. Експерти сходяться на думці, що в рамках післявоєнного відновлення варто робити акцент на створенні доданої вартості в добре розвинених галузях. «Наприклад, у сільському господарстві, більша частина продукції якого до війни експортувалася в необробленому вигляді, або в ІТ-сфері, яка забезпечувала значну частину валютної виручки країни»;
  • громадяни, які мають статус ВПО або українські біженці в європейських країнах. Розвиток МСП може відіграти суттєву роль у забезпеченні зайнятості та генеруванні доходів. До того ж, як свідчить міжнародний досвід, надання грантів на  відкриття власної справи є дієвим стимулом для повернення біженців.  За дослідженнями 10% українців, які виїхали з України після 24.02.2022 р.  не планують повертатися в Україну після закінчення війни.
  • МСБ, які створюють жінки або молоді люди віком до 35 років. Молоді та жінкам важче знайти роботу, особливо в умовах зростаючого безробіття. За даними Державної служби зайнятості, на одне робоче місце претендують 12 людей. Експерти прогнозують, що великий розрив між попитом та пропозицією на ринку залишатиметься довго, а відносно цих двох категорій існує прихована дискримінація. До того ж, вони не мають достатніх фінансових ресурсів для відкриття власної справи. Це обумовлено тим, що молодь тільки виходить на ринок праці, а жінки мають менший рівень заробітної плати, ніж чоловіки. За останніми дослідженнями, заробітна плата жінок в Україні (наприкінці 2021 року) становила 80% від заробітної плати чоловіків. Крім того, жінки традиційно працюють у тих галузях економіки, де зарплата нижча (наприклад –  у галузях освіти та охорони здоров’я). Значний вплив має також існування в суспільстві стійких стереотипів щодо ролі жінок, починаючи з розподілу домашніх обов’язків між жінками та чоловіками та вихованням дітей. З огляду на це, крім фінансової підтримки, молодіжному та жіночому підприємництву потрібна нефінансова підтримка у формі менторської та консультаційної підтримки.  
  • Вирішення основних потреб тих, хто хоче започаткувати власну справу, виявлених під час обговорення з експертами, вимагає поширення мережі програм або установ  підтримки  підприємництва. Це можуть бути Business HUBs, створені в регіонах, які прийняли найбільшу кількість переселенців. В програму їх роботи крім освітніх, інформаційних заходів потрібно обов’язково додати побудову мережі менторів і консультантів з питань підприємництва.

Публікацію підготовлено в межах програми “Мріємо та діємо”, що впроваджується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується IREX у партнерстві з Будуємо Україну Разом (БУР), Центром «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» (CSR Ukraine), Making Cents International (MCI), Міжнародним республіканським інститутом (IRI) та Zinc Network.

Місце для ваших коментарів

Leave a reply

Career Hub – платформа розвитку кар’єри
Logo
X