Людмила Гроцька, начальник насіннєво- та селекційно-дослідного відділу корпорації «Сварог Вест Груп»
Робота, яка дарує життя
Інтуїтивно обрати власний сорт рослини, підібрати спеціально для нього оптимальні показники й найкращі умови висіву та живлення і, домовившись з природою та відчуваючи себе земним Богом, подарувати життя маленькій зернині. Щодня спостерігати над становленням, дозріванням та ростом рослини, бачити процес поглинання нею води, мінеральних речовин, вуглекислого газу і світлової енергії, досліджуючи та аналізуючи кожен момент змін, та бути частиною пізнання одвічної таємниці і вражаючого чуда під назвою Життя. Ці секрети у своїй роботі щодня розгадує Людмила Гроцька, яка 5 років обіймала посаду начальника відділу насінництва, селекції та досліджень у «Сварог Вест Груп», а віднедавна – начальник відділу наукових інновацій компанії Genetic Plant Cells – партнера корпорації. Про вибір професії, що визначає долю, неосяжні мрії у роботі, які втілились у реальність, з уст справжньої майстрині своєї справи.
Людмило Сергіївно, Ви розпочали свою трудову кар’єру у час, коли поняття агробізнесу нашим співвітчизникам ще було невідомим, а про престижність професій у сільському господарстві не було й мови. Чому молода дівчина, обираючи собі фах, зупинила вибір саме на аграрній галузі?
До сільськогосподарського технікуму я вступала після закінчення 8-го класу «за компанію» зі своїми однокласниками після розповіді одного старшого випускника нашої школи, який загітував нас спробувати себе в аграрній сфері. Тоді я ще не розуміла, що на мене чекає, і не знала, що це стане «моїм». Навчання було досить динамічним: купа практичних занять, роботи на дослідних ділянках, в парниках… Усе це виявилось цікавою альтернативою щоденному нудному сидінню за партами моїх однолітків, які залишились вчитись у школі.
Після технікуму Ви пішли працювати на дослідницьку станцію у селі Самчики. Ви пам’ятаєте свої перші робочі дні? Яким було ставлення колективу до Вас?
Я потрапила на роботу у відділ насінництва на посаду лаборанта. Мені тоді щойно виповнилося 18 років, а всі колеги були старшого віку, з багаторічним досвідом роботи, професіонали «старої закалки». Звісно, спочатку мене сприймали насторожено, але адаптаційний період швидко минув, і я поринула з головою у світ сівників та дослідних ділянок. Роботи було багато: навесні ми висівали зразки сортів рослин, впродовж року вели спостереження, а влітку – порівнювали результати зі стандартами та бракували те, що їм не відповідає.
Поряд зі здобуттям практичного досвіду Ви продовжили навчання і навіть зуміли поєднати це все із сімейним життям. Розкажіть, як це було.
Так, продовжуючи працювати, я вступила на заочне відділення Житомирського сільськогосподарського університету. Тоді у Самчиках познайомилася зі своїм чоловіком, вийшла заміж, а у 23 роки, взявши академічну відпустку, народила сина. За рік продовжила навчання, у 1997 році отримала диплом та підвищення на роботі.
Як Ви прийшли у корпорацію «Сварог Вест Груп»?
Відділ насінництва у Самчиках співпрацював із корпорацією – ми здійснювали апробацію посівів. У той час у селі Лотівка зводили сучасний насіннєвий завод. Мені запропонували спробувати себе у виробничій сфері і я не змогла відмовитись. Будівництво гігантського заводу відбувалося у нас на очах. Пам’ятаю, як мене вражали масштаб та швидкість проведення робіт – кожні 3-4 дні зводили новий силос. Ми швидко приступили до роботи, хоч з огляду на обсяги виробництва вчились «з нуля». Насіннєвий завод тоді був одним із перших в Україні, тому доводилось багато читати іноземної літератури, вчитися, один з одним обмінюватись думками та досвідом. З року в рік збільшували потужність заводу, удосконалювали сучасним очисним обладнанням та устаткуванням, розширювали насіннєву лінію. Усе це надихало на нові досягнення у роботі та безперервні наукові дослідження від лабораторій до дослідних стаціонарів на полі.
Про свою роботу Ви розповідаєте з неприхованим запалом в очах. Мрії теж пов’язані з нею?
Я ніколи не відокремлювала своє життя від роботи, тому що вважаю її частиною себе. Одна з моїх професійних мрій уже здійснилася: зараз я працюю у Genetic Plant Cells – компанії, яка спеціалізується на дослідженнях, розробках та впровадженні інноваційних технологій у агровиробництві. Співпрацюючи з провідними світовими та українськими селекційними інститутами та селекціонерами, ми вивчаємо ефективність різних сортів сільськогосподарських культур у кліматичних умовах різних регіонів. До того ж, ми робимо суспільно-корисну справу – працюємо над розробкою інноваційних систем ведення органічного землеробства. Зважаючи на світову трендовість споживання екологічно чистої продукції, попит на такі розробки зростає з кожним роком. Головним досягненням нашого дослідницького відділу стало винайдення морфорегуляторів для обробки насіння, які підвищують продуктивність рослин, стійких до морозів і посухи. А нещодавно ми розпочали співпрацю з Селекційно-генетичним інститутом у напрямку створення та випробування нових сортів сої. Тож незабаром свою найбільшу професійну мрію – створення власного сорту рослини та надання йому життя – буде втілено.
