
Світлана Чоні, менеджер з маркетингу, розвиток напряму захист насіння, компанія «Syngenta» в Україні
Що надихнуло свого часу піти навчатися на агронома?
Якось так сталося, що десь починаючи з шостого класу школи я хотіла бути агрономом. Чому я навіть уже і не пам‘ятаю. Пригадую одне з оповідань Олександра Довженка, де були такі слова: «Моя бабуся любила саджати все, щоб усе проростало…» отак і моя бабуся любила все саджати, а я саджала разом із нею. Ми з батьками жили в маленькому містечку, а бабуся з дідусем в селі неподалік. Всі канікули і вихідні я проводила з ними і, звичайно, найбільшою втіхою було щось робити на городі. Й до сьогодні вирощувати овочі і фрукти для своєї родини на власній ділянці є моїм хобі, від якого я отримую неабияке задоволення.
Саме тому я обрала аграрний ВУЗ. При чому спочатку я під впливом батьків вступила на факультет бухгалтерського обліку і провчилась там 1,5 роки. Зрозуміла, що просто не моє, і перейшла на факультет захисту рослин.
Що тебе надихає в твоїй роботі?
В моїй роботі мене надихає сама робота. А саме я отримаю задоволення коли спостерігаю як з маленького зернятка виростає рослина, як з‘являється перша квіточка, перший плід. А головне я розумію, що можу на це по впливати. Я люблю природу люблю рослини і отримую величезну кількість енергії від роботи з рослинами. Я відчуваю себе частинкою великого біологічного організму під назвою Природа, де ти береш і віддаєш одночасно. Тут все по чесному, не можна халтурити і Природу не можливо обдурити, вона такого не пробачить. І ще тут необхідно все роботи своєчасно. Не можна відкласти щось на потім.
Чи легко працювати в чоловічому колективі і чому серед агрономів так мало жінок?
Насправді в колективі, який складається переважно з чоловіків, працювати досить легко. Я б сказала, значно легше, ніж в жіночому… чоловіки більш прямолінійні, більш відверті. Єдине, вони досить підозріло ставляться до жінок, які обрали так би мовити чоловічу професію… спочатку треба завоювати їх довіру і довести , що ти дійсно чогось варта в своїй справі. І якщо вони розуміють, що на тебе можна розраховувати, то кращих товаришів по справі годі й бажати. А чому серед агрономів так мало жінок… мабуть тому, що професія передбачає ненормований робочий день, роботу на відкритому повітрі без кондиціонерів і іноді під дощем або снігом. Іноді необхідно показати характер і бути чоловіком в спідниці. Але воно того варте.
В чому секрет твого успіху?
Все дуже просто: моя робота і моє хобі дуже подібні. Я отримую задоволення від роботи і відповідно виконую роботу з натхненням. Повний симбіоз!